Нещодавно на Закарпатті відбувся Четвертий регіональний екологічний форум «Поляна – ЕКО – 2021». Традиційно предметом обговорення на форумах є Програма «Збереження екосистеми долини річки Тиса на прикордонній території України, Угорщини, Румунії та Словаччини», яка були прийнята на другому форумі. Саме стан реалізації Програми та шляхи її реалізації обговорювали учасники форуму: керівники територіальних громад, представники регіональної влади, консули Генеральних консульств Угорщини та Словаччини, лідери екологічних та громадських організацій краю, експерти.
Тож цього року на форумі відбулось підведення підсумків роботи між форумами, а саме: було підписано Меморандум про створення Територіального еколого-економічного кластеру «КАРПАТИ», меморандум між Полянською сільською радою та німецькою фірмою Braun Industrial Technology GmbH «Про співпрацю в будівництві сміттєпереробного заводу на території Полянської територіальної громади», Договір між Регіональною асоціацією органів місцевого самоврядування (РАОМС) «Закарпаття – за чисте довкілля» та німецькою компанією Aqseptance Group GmbH «Про впровадження вакуумної технології каналізування на території Закарпаття», Меморандум «Про співпрацю» між РАОМС «Закарпаття – за чисте довкілля» та Міжнародною громадською організацією «Рада з екологічної безпеки».
Детальніше про результати Форуму, його завдання на майбутнє, проєкти, які реалізуються, розповів Володимир Суран, виконавчий директор Регіональної асоціації органів місцевого самоврядування «Закарпаття – за чисте довкілля».
- Що означають усі ці договори і як вони вплинуть на стан довкілля в Закарпатті?Кожна з цих домовленостей є важливим напрямком у роботі Асоціації. Наприклад, перший меморандум, що був укладений у 2016 році на еко-форумі «Чоп - ЕКО - 2016» між тоді ще Громадською ініціативою «Закарпаття – за чисте довкілля» та словацькою фірмою «Ekoservis Slovensko s.r.o.», призвів до виготовлення десяти проектів комунальних каналізаційно-очисних споруд (КОС). На це пішло чотири роки, але зараз наявність цих проектів дає змогу залучати кошти на будівництво КОС. У селі Сторожниця будівництво КОС уже ведеться.
- Що передувало підписанню Меморандуму про створення Територіального еколого-економічного кластеру «Карпати», як виникла ідея?Ідея Кластеру зародилась у процесі організаційної роботи по підготовці Договору співпраці органів місцевого самоврядування «Про будівництво сміттєсортувального заводу на території Полянської територіальної громади». Потреба у цьому договорі була викликана необхідністю консолідації коштів для виготовлення проектно-кошторисної документації будівництва сміттєсортувального заводу. Про такий завод мова йшла ще на третьому форумі «Поляна – ЕКО – 2018». Даний Договір об’єднав 16 гірських територіальних громад і дав їм можливість забезпечити вирішення у найближчому майбутньому проблеми збору, вивезення та переробки твердих побутових відходів (ТПВ). Договір був укладений оперативно – через три місяці після місцевих виборів. Оцінивши екологічний ефект від будівництва заводу, для територій де проживає 200 тис. мешканців, експертна група Асоціації прийшла до висновку, що потрібно створити сучасний дієвий організаційний інструмент для сприяння розвитку новостворених територіальних громад. Одностайно було вирішено створити територіальний еколого-економічний кластер (ТЕЕК).
- Чим є кластер? Як він сприятиме процесам розвитку громад?Асоціація усвідомлює важливість росту добробуту жителів краю, тому прагнемо продемонструвати, що через вирішення екологічних проблем можна забезпечити зростання економіки регіону. Ми вважаємо що дієвим способом у цьому має стати територіальний еколого – економічний кластер «Карпати». Кластер буде відкритою до вступу нових учасників структурою і повинен внести у життя субрегіону Карпат новий енергійний подих. У перспективі діяльність кластеру повинна природньо інтегруватись у Карпатську Стратегію ЄС.
Учасники Кластеру мають вирішити проблеми організації та управління твердими побутовими та рідкими побутовими відходами. Убезпечити природу від потрапляння у водойми сміття та не очищених стоків. Це головні чинники, вирішення яких дасть можливість визнати субрегіон екологічно безпечним.
- Що дасть визнання території екологічно безпечним ?По – перше, це міжнародне визнання дозволить відкрити субрегіон для великих туроператорів, а це у свою чергу ріст туристичної індустрії, зростання зайнятості, ріст місцевих бюджетів – зростандобробуту громадян.
По – друге, це можливість розвитку екологічних виробництв, вирощування екологічно чистих продуктів харчування.
- Яку концепцію розвитку Кластеру ви обрали?Учасники Кластеру прийняли за основу Концепцію Zero Waste, що передбачає формування кластерної системи на базі інноваційних технологій глибокої переробки твердих побутових відходів, повного очищення каналізаційних стоків до рівня басейнової якості, зменшення викидів парникових газів.
Ця онцепція базується на трьох головних принципах: Reduce (обмеження), Reuse (повторне використання), Recycle (переробка). Кластер будується з урахуванням LCA (life cycle analysis) – аналізу життєвих циклів антропогенних елементів. Концепція передбачає поступове досягнення режиму безвідходності виробництв (від 80% до 100%). Реалізація цієї концепції потребує значних капітальних внесків у впровадження інноваційних технологій та докорінної зміни культури поводження з відходами. Але, незважаючи на необхідність значних капіталовкладень, її втілення дає змогу поєднати декілька елементів рекреаційно-туристичного комплексу в єдиний кластер з обов’язковим додаванням до структури спеціальних еколого орієнтованих господарюючих суб’єктів.
- Яка відмінність вашого кластеру від класичних?
Зазвичай кластери створюються в економіці між підприємствами у першу чергу для кооперації та збільшення прибутку. Наш кластер теж прямує до економічного зростання його учасників, але через проміжний етап – захист довкілля. Гасло нашого еко-форуму так і звучить, «Через екологію – до економіки». Мета важлива складна та амбітна, тому Кластер вже об’єднав керівників регіональної влади, 17 територіальних громад, два університети, бізнес, громадські організації. Близько трьох десятків учасників.
Меморандум підтвердив намір про створення Кластеру, але попереду процес його створення. Для цього утворена робоча група експертів, яка має підготувати концепцію, юридичну форму, структуру та інші питання. Ми розраховуємо, що восени кластер буде створено. Кластер є відкритою структурою для участі у ньому, тож ми докладемо зусиль для участі у ньому максимальної кількості зацікавлених учасників, зокрема представників бізнесу. Ефективність діяльності кластеру залежить від числа горизонтальних договорів між його учасниками. Першим таким договором став меморандум між Полянською сільською радою та німецькою фірмою Braun Industrial Technology GmbH «Про співпрацю в будівництві сміттєпереробного заводу на території Полянської територіальної громади».
- Що передбачає Договір «Про співпрацю в будівництві сміттєпереробного заводу на території Полянської територіальної громади», трохи детальніше можна?
Пошук ефективної технології для сміттєпереробного заводу зайняв чотири роки. Експертна група, голови громад Поляни, Воловця, Міжгір’я, Великого Березного відвідали діючі сміттєзаводи у Словенії, Хорватії, Польщі, Німеччині. Зібрана інформація аналізувалась на нарадах. Ми адаптували її до наших умов, бо хто краще ніж голови громад може визначити практичну сторону питання з врахування менталітету жителів, фінансової спроможності громад, ставлення влади до проблеми та ін. Було важливе питання – вибір місця розташування заводу. Зупинились на Поляні – рівновіддаленої від всіх інших учасників. Пройшли успішно етап інформування мешканців Поляни про ідею будівництва заводу на їх території, обрали ділянку, провели передпроектні вишукування, обрали виробника технології, уклали меморандум про співпрацю, оголосили тендер на проектні роботи. Попереду ще надскладний етап - забезпечення фінансування. Упевненість у вирішенні цього питання є! Термін відкриття заводу визначено – 01.09.2022 року.
- Де розміститься завод і як він буде виглядати?
Сучасні технології дозволяють наочно продемонструвати плани та ідеї. Якщо ви скористаєтесь цим посиланням або QR кодом, то зможете побачити 3D модель прототипу заводу, який будуватиметься на території Полянській громади.
- На форумі був підписаний також Договір з німецькою компанією Aqseptance Group GmbH.
Німецька фірма запропонувала і презентувала технологію, що базується на вакуумному принципі водовідведення. Наша експертна група порівняла вартість цієї технології з класичною на прикладі проекту водовідведення у селі Сторожниця. Виявилось, що по ціні будівництва вони рівнозначні. Але вакуумна технологій має ряд суттєвих експлуатаційних переваг. Серед важливих є та, що при будівництві каналізаційних мережі можна обійтись без пошкодження існуючого асфальтного покриття доріг, перекриття руху транспорту. Труби каналізації закладаються на малій глибині і цей процес не потребує важкої техніки. Вакуумна мережа герметична, що убезпечує грунт від потрапляння до нього стоків, і у той же час вона захищена від дощових та грунтових вод. Останній фактор дозволяє підвищити продуктивність очисної споруди і зменшити її розміри та вартість. Це приклад врахування інтересів громади у плані збереження бюджету. Інший приклад такої турботи Асоціації є уніфікація проектів КОС, їх типізація. Цей підхід дозволив зекономити від 40 до 50% вартості проектних робіт КОС для учасників Асоціації.
- Які плани та надії на майбутнє?
Звісно ми будемо розвивати розпочаті проекти та напрямки. Забезпечення населення якісною питною водою, захист повноводності річок регіону – це теми наших наступних форумів. Маю відзначити що пілотний проект будівництва насосно-фільтрувальної станції питної води на підземних свердловинах успішно завершений у місті Чопі. Цього року по новозбудованій водопровідній мережі жителі Чопу почали отримувати витну воду джерельної якості. Цього у Чопі не було кілька десятиліть. Наша експертна група працювала над проектом від ідеї до червоної стрічки на відкритті. Потреба у питній воді зростатиме щороку і проекти очищення каналізаційних стоків будуть набувати все більшого значення. Наповнення підземних водяних горизонтів чистою водою стане запорукою наявності питної води у достатній кількості. Значну роль у цьому процесі відіграє проектна на технічна діяльність з уповільнення швидкості стікання води у річках та потічках. Це питання було озвучено на третьому еко-форумі і буде розвиватись спільними зусиллями з вченими УжНУ та Басейнового управління річки Тиса. Ми вже реалізуємо проекти і це надихає на нові ідеї.
Ужгородський прес-клуб