Щойно він повернувся з цього села, яке зареєстроване і на офіційному сайті Верховної Ради України, і в книзі Сергія Федаки «Населені пункти і райони Закарпаття: Історично-географічний довідник».
Мова йде про Вербове, в якому й побував Іван Біланчук. Виявляється, офіційні установи Вербовим називають невеличку вулицю Чонкаську (не плутати з хутором Чонкаш). Мешканка самоназваної вулиці на запитання, в якому селі вона живе, відповіла, що в Руській Долині. Про те, що вони є жителями окремого села Вербова, більшість мешканців навіть не здогадується. «На папері» село, до речі, належить до Матіївської сільської ради.
Іван Біланчук намагався з’ясувати в місцевому «уряді», коли появилися документи про село, проте голова Матійова відмовився на цю тему навіть говорити.
Вулиця, яка складається із двох десятків осель, не має жодних ознак окремого села, тоді як на Виноградівщині є й Малі Ком’яти, і Завадка, і Лемаковиця, і Дубовинка — в десятки разів більші за кількістю населення, мають свої церкви, магазини і т.п., але статусу окремого села не здобули.
Для неіснуючого Вербового обласна рада навіть знайшла місце в майбутній реформованій адмінодиниці – його подано в переліку населених пунктів Виноградівської територіальної громади.
Василь ГОРВАТ.
м.Виноградів.Фото з сайту Голос Карпат.