Що «найголовнішим уроком, який випливає з досвіду децентралізації, є те, що вона зменшує вплив держави, точніше – уповноважених нею осіб, на розподіл грошових ресурсів, демонополізує, розосереджує фінансову владу». Очевидність цього підтверджує й аналіз фінансових показників, проведений консультантом з бюджетних питань Закарпатського РВ АМУ Юлією Траньович, трьох рад Ужгородського району, які після мітингів, пікетів і демонстрацій нині в суді виборюють собі право на об’єднання в ОТГ.
Так у 2017 році до загального фонду дохідної частини бюджетів Холмківської, Сторожницької та Тарнівецької сільських рад сумарно надійшло 24,9 млн грн. Найвагомішими джерелами надходжень є єдиний податок – 11,6 млн грн, та акцизний податок – 8,7 млн грн. Доходи бюджету розвитку склали 7,1 млн грн.
Платниками ПДФО на території громади сплачено за 2017 рік 127,9 млн грн, 60% з яких, а це 76,7 млн грн, могли б бути в розпорядженні громади, якби вона була у статусі ОТГ. У свою чергу такі значні надходження з ПДФО згідно діючої системи горизонтального вирівнювання призвели б до вилучення з бюджету громади реверсної дотації - 7 млн грн. На фінансування закладів освіти та первинної медичної допомоги з держбюджету надійшло б 12,3 млн грн освітньої субвенції та 3,6 млн. грн.. медичної субвенції.
Враховуючи вищезазначене, бюджет перспективної Холмківської ОТГ за фактичними даними 2017 року складав би 117,6 млн грн. Натомість за рік на фінансування всіх бюджетних установ, розташованих на території трьох сільських рад, з районного та сільських бюджетів витрачено лише 29,3 млн грн. Такі бюджетні показники свідчать, що Холмок, незважаючи на близькість до обласного центру, може стати центром спроможної ОТГ та підняти рівень життя мешканців не лише Холмківської, Сторожницької і Тарнівецької сільських рад, але й кількох сусідніх, якщо ті виявили б бажання приєднатися до ОТГ.
У разі створення Холмківської ОТГ районний бюджет втратить значний обсяг ресурсів, але й заклади соціальної сфери на території ОТГ вже не фінансуватимуться з районного бюджету. Звісно, всі населені пункти мають різний потенціал та різні можливі джерела бюджетних надходжень. Проте функцію вирівнювання податкоспроможності територій виконують базова чи реверсна дотації. А громада має мати можливість сама розпоряджатися заробленими коштами, вкладати їх у розвиток та покращення соціальної інфраструктури на своїй території. Це, у свою чергу, спонукатиме населення до виконання своїх обов’язків як платників податків, вчасно та у повному обсязі.
Закарпатське РВ АМУ