Нам вдалося розшукати Тараса Маняка, який 34 роки пропрацював на посаді головного лікаря медичного закладу. Він розповів, що ідея мозаїчного малюнка належить тодішньому голові місцевого колгоспу Дмитру Кельману. А, власне, сам витвір реалізував місцевий майстер Василь Рубіш. Не обійшлося і без кумедних моментів під час реалізації мистецького задуму. Оскільки на висоту майстра доставляли на «люльці» підйомним краном, а в ці часи нерідко відключали електроенергію, тому чоловіку не раз доводилося «кукувати» нагорі по годину-дві.

Із самим майстром Василем Рубішем вдалося поспілкуватися телефоном. Згадує, що після навчання у Вінниці він повернувся додому і запропонував голові колгоспу «зробити щось цікаве». Тоді разом із колегою Юрієм Фозекошем (нині викладач Львівської академії мистецтв) взялися за створення вже згаданого горельєфу, який заввишки 9 метрів. Спочатку малювали ескіз, а вже потім за ним викладали малюнок на будівлі. За матеріал слугували часточки смальти. Брили матеріалу везли із Києва, а вже вдома кололи вручну на дрібні частинки. На створення квітки пішло все літо.

На будівлі й оригінальні вітражі. До всього ж різні. Їх також замовляли в Києві.