Під час Школи громадські активісти з Ужгорода, Мукачева та Виноградова мали можливість дізнатись про роботу органів місцевого самоврядування в Україні «на практиці»; про те як бути депутатом місцевої ради «без депутатського значка» та готувати проекти рішення для розгляду на засіданнях ради; які існують можливості та інструменти для здійснення контролю за місцевою владою; як захистити свої інтереси перед місцевою владою через проведення громадських слухань; що таке проект рішення місцевої ради та як його підготувати.

 

В Україні розпочався процес децентралізації влади та проведення реформи місцевого самоврядування, проте передача повноважень та ресурсів на місцевий рівень неможлива без забезпечення підконтрольності та підзвітності органів місцевого самоврядування перед громадянами, – повідомив керівник Програми розвитку громадянського суспільства УНЦПД Максим Лациба. Реформа місцевого самоврядування повинна проходити комплексно і триматися на засадах передачі повноважень та фінансів громадам, а найголовніше передачі відповідальності громадянам за стан справ у громаді. Тому дуже важливим завданням постає налагодження діалогу між громадянами та органами влади, подолати прірву між членами територіальної громади та органами місцевого самоврядування, запровадити принципи відкритості та підзвітності у роботі місцевих органів влади.

Експерти з Києва відзначили, що три механізми місцевої демократії в Ужгороді досі є найкращими серед інших обласних центрів країни. Це громадські слухання, які в Ужгороді можуть ініціювати 30 осіб, ухвалення положення про Громадську раду, а також місцеві ініціативи – процедура, за якою 50 ужгородців можуть подати на розгляд сесії міської ради проекти рішень.

Ознайомив учасників Школи з практикою застосування процедури громадських слухань та місцевої ініціативи на прикладі міста Ужгорода, заступник голови Карпатського агентства прав людини «Вестед» Микола Яцков. За станом на 1 липня 2015 року в Ужгороді було проведено 10 громадських слухань, п’ять з яких за ініціативи громадян (про роботу КП «Водоканал», про дотримання законодавства працівниками міської ради, про детальний план забудови центру реабілітації інвалідів, про приватизацію об’єктів комунальної власності, про відновлення парку «Перемоги»), а також про єдину місцеву ініціативу (товариства інвалідів), яка була проведена. Обговорювались проблеми ведення переговорів із конфліктуючими ініціативами на прикладі прихильників збереження парку «Перемога» та прихильників будівництва хоспісу на території парку, тощо.

Загалом, механізми місцевої демократії – це лишень інструменти, які дозволяють у правовому полі будувати конструктивні взаємовідносини між громадянами і владою. Громадянам слід бути більш активними у відстоюванні інтересів громади, знати і розуміти процедури, використовувати при цьому увесь арсенал можливостей впливу на органи влади від інформаційного запиту, аналізу ситуації до широкої інформаційної кампанії. Тільки так у нас відбудеться реформа децентралізації, сказав Іван Лукеря, експерт УНЦПД.

Для довідки:

Ужгородська міська рада 11 квітня 2014 року ухвалила три порядки застосування механізмів місцевої демократії та допустила ужгородців до участі в управлінні міськими справами


Положення про громадську раду

http://rada-uzhgorod.gov.ua/download/s/R_1267_pro_gromad_rady.pdf


Положення про громадські слухання

http://rada-uzhgorod.gov.ua/download/s/R_1269_pro_gromad_slyhan_v_misti_Uzhgorod.pdf
Положення про місцеві ініціативи