У ніч з 12 на 13 серпня біля нашої планети пройде метеорний потік Персеїди.
Це один із найбільш потужних і відомих метеорних "дощів", який виникає, коли Земля входить до пилового сліду комети Свіфта-Туттля. Як розповів кандидат фізико-математичних наук, науковий керівник космічної обсерваторії УжНУ Віталій Єпішев, уламки породи, що вилетіли з її ядра, потрапляючи до атмосфери Землі, спалахують у ній, наче зірки. Більшість спалахів (відомих як «зорепади») спричинені метеороїдами розміром з піщинку.
Метеорний дощ Персеїд відбувається щороку. Існує навіть вислів «зорі падають у серпні». Шкода лише, що тепер ці явища в Україні майже ніхто не досліджує, каже пан Єпішев. Заодно пригадує, як ще в часи СРСР, коли був молодим співробітником космічної лабораторії, лягав разом з колегами на цілу ніч на траву (у коло) і спостерігав за тим, що відбувається в небі. Студенти записували радіант дощу, рахували, скільки метеорів впало. А також загадували бажання, якщо вдалося побачити падаючу зірку. Була й фотографічна камера, яка впродовж ночі знімкувала явище, дані опісля відправляли в центральний офіс в Одесу…
За новими прогнозами, цього року максимуму активності зорепад має досягти 13 серпня в останні години перед світанком, приблизно о 4 годині ранку. Цьогорічний зорепад буде не особливо сильним – астрономи очікують, що кожної години падатимуть близько сотні метеорів. Для порівняння, два роки тому частота падіння Персеїд становила 124 "падаючі зірки" на годину, а 2011 року інший метеорний потік Драконіди видав 800 "падаючих зірок" на годину. З іншого боку, цього року спостереженням за Персеїдами сприятиме те, що метеори рухатимуться по абсолютно темному небу – 14 серпня буде молодий місяць, і його світло не заважатиме світінню метеорів.
Натомість пан Єпішев каже, що спостерігати за метеорним дощем найкраще в горах у другій половині ночі.