Під час проведення журналістського розслідування закарпатські прес-офіцери знайшли, хто вкрав гроші зі скриньки з пожертвами для воїнів АТО та хворої жінки.
Що потрібно молодому чоловіку в 31 рік, у якого є дружина, діти, достойна робота? Всі скажуть, мабуть, лише здоров'я та радості від усвідомлення того, що маєш все до чого прагне більшість людей.
А коли нема ні дружини, ні дітей, ні роботи? А тобі 31 з "гаком", живеш як бомж, пиячиш кожного дня, та три "умовні строки" за спиною? Чим заробляють такі люди? Правильно - ідуть красти. Бо іншого шляху знайти кошти на кусень хліба та півлітра горілки вони не знають. А не знають - бо не хочуть знати. Адже вкрасти те, що "погано лежить", значно легше, ніж заробити чесним шляхом.
Так жив останні кілька років і наш "герой", мешканець міста Виноградова Іван Б., який 4 січня, в переддень Різдва, обікрав Виноградівський Держлісгосп. Ще б не було так прикро, якби він вкрав якусь там лопату, чи ломик з пожежного щитка для чергової пляшки. Або зрізав ялинку, яких у дворі є вдосталь; хоча, навіщо бомжу ялинка, хіба що продати...
Прикро те, що він, за кілька метрів від церкви, що знаходиться майже у одному дворі з лісництвом, насмілився обікрасти дві скриньки зі збору пожертв для воїнів АТО та хворої дружини одного з працівників лісництва! Крім того, він поцупив мобільний телефон у самого сторожа!
Можливо, що цю справу важко було б розплутати і знайти злодія, якби не відеокамери спостереження... і наполегливість та допитливість нашої прес-служби. На записі камери відеонагляду, що знаходиться у холі, де й стояли скриньки, чітко було видно чоловіка, що вичистив скриньки з грошима. Отже, кого шукати ми знали. Пішли опитувати сусідів з найближчих будинків. Та дві години такого ходіння не принесли бажаних результатів. Пізніше до нас приєднався сторож, на чергуванні якого й сталося пограбування. І тут один чоловік упізнав на фото нашого "героя" та підказав, де можна його шукати! Як кажуть, стукайте - і вам відкриють! Не марнуючи часу, ми сіли в машину й поїхали за наводкою, що нам дав перехожий. Через якихось два кілометри, вдивляючись у прохожих, помічаємо на одному з чоловіків знайомі штани, які, як не парадоксально, носять ті ж воїни, яких і обікрав злодій, та знайому з відеозапису шапку, - йдеться у повідомленні Відділу комунікації ГУНП в Закарпатській області.
Зупинившись трохи здалеку, ми ще раз зрівняли фото з камери та чоловіка "з тротуару", й дійшли висновку, що то є "наш клієнт". Ми викликали підкріплення. За кілька хвилин прибув слідчий, який одразу впізнав свого "старого знайомого". Як виявилося, Іван.Б, нещодавно вкрав велосипед, за що й отримав третій умовний строк...
Спочатку Іванко пручався, казав що то не він, він там не був... Та після пред'явлення відеодоказу та фото - одразу почав давати свідчення. Знайшовся і мобільний телефон сторожа, і про гроші почав пригадувати.
На питання, чому це зробив, відповів: "Не пам'ятаю, п'яний був".
Десь в глибині душі, трохи й шкода таких людей, що не змогли знайти себе у цьому світі, але після розмови з таким "екземпляром", розумієш, що вони самі обирають свій шлях, і їм це подобається.
На Івана чекає суд, і, мабуть, вже не умовний вирок, а відбування покарання у вигляді тюремного ув'язнення.
Як зауважив керівник Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Сергій Князєв, викликає подив, що цього злочину напередодні ще за гарячими слідами не розкрили слідчо-оперативні групи, коли документували викрадення. Це свідчить про їхню неякісну та бездушну роботу. Разом з тим, очільник поліції висловив подяку прес-офіцерам, яким вдалося розкрити начебто простий, але все ж таки злочин.