Про це у
Фейсбуці написав регіональний координатор взаємодії з громадськістю Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Закарпатській області Олег Григор’єв.Йдеться про Вільшанську психіатричну лікарню.
«Під час моніторингових НПМ-візитів до місць несвободи, у яких часто безкарно, десятиліттями знущаються над людьми, я зустрічаю такі жахи, що просто немає сил їх в собі більше тримати. Я хочу показувати без прикрас сумну і не завжди приємну реальність, розповідати про кричущі випадки порушення прав людини у закритих установах, про які, скоріше за все, ви б ніколи не почули. Про це потрібно говорити, для початку хоча б говорити.
Під час такого візиту до психіатричної лікарні, ми знайшли літню жінку, яка більше 9 років проживає в окремій палаті. В цій палаті, окрім старого ліжка і пластикової бочки з написом «Брудна білизна», більше нічого немає. За словами лікарів, колись у неї був черевний тиф, зараз вона є його носієм, а тому її треба ізолювати. Вдумайтесь — не 1 місяць, не 5 місяців, не рік, а 9 років в ізоляції! Випадки черевного тифу майже вже не зустрічаються на території України, його успішно побороли ще у минулому столітті.
На сьогодні питання черевного тифу регулює радянський наказ №139, яким користуються дотепер. У цьому наказі чітко зазначено, що, по-перше, для того аби встановити що особа є хронічним носієм черевного тифу, треба протягом декількох років раз на квартал здавати аналізи. А по-друге, навіть якщо діагноз носія встановлено, пацієнта лише відсторонюють від роботи у сфері харчування, обслуговування і роботи з людьми, тоді як члени його сім’ї можуть продовжувати працювати в цих сферах.
Ось так, персонал ізолює літню жінку в страшній палаті, звідки вона роками не виходить на вулицю і не спілкується з людьми. При тому, що люди у лікарні апріорі не можуть жити такий тривалий час. Це при тому, що психіатрична лікарня це медичний заклад, в якому пацієнти можуть перебувати до 6 місяців.