Нам відомі Шампанське, Херес, Бургундське, вина регіону Токай та інші, але, говорячи про ці продукти, не завжди ведемо мову про конкретного виробника. Адже вина самі стали брендом, і це світова практика, найкраще розвинена саме в Європі. Закарпаття, без сумніву, регіон Європи, тож чи бути бренду «Закарпатське вино»? Аби це зрозуміти, спілкуємося з експертами і виробниками.
Система географічних зазначень – це принцип, який дозволяє одночасно просувати особливий продукт, і захищати його якість. Ця ідея має тисячолітню історію, походить з античної доби, на меті був захист вин з відомих виноробних районів на грецьких островах в Егейському морі й у межах Римської імперії. Контроль походження унеможливлював підміну і продаж менш відомих вин під виглядом дорожчих. У Середньовіччі принцип набув правової регуляції, а сьогодні так працює майже весь світ. Серед лідерів щодо кількості захищених найменувань у Європі є Франція.Україна, будучи в процесі гармонізації правової бази з Євросоюзом, готується запровадити цю практику в українське законодавство. Міжнародному визначенню PDO (protected designation of origin)відповідатиме термін ЗНП – захищене найменування походження; а PGI (protected geographical indication) відповідатиме ЗГЗ – захищене географічне зазначення. Набуття цих означень – крок до розвитку місцевого продукту, а значить, держави та її регіонів.
Для того, щоби сприяти впровадженню цієї практики, українські експерти проекту Європейської Комісії «Підтримка розвитку системи географічних найменувань в Україні» зібралися на Закарпатті на семінар «Дороги вина та смаків Закарпаття: стан, виклики, перспективи». Під час форуму, учасники якого провели аудит потенціалу Закарпаття, йшлося про географічні зазначення як інструмент розвитку еногастрономічного туризму.
«Використання географічних зазначень для товарів може бути достатньо ефективним для маркетингу та їх просування на ринку. Власне, наш семінар мав дві теми: реєстрація географічних зазначень на Закарпатті та розвиток Доріг смаку і вина. Ці теми пов’язані, адже Дороги базуються на основі певних виробників місцевих продуктів. Для України впровадження географічних зазначень дуже актуальне, у держави є великий потенціал у галузі місцевих продуктів», – розповідає Євгенія Ніколайчук, спеціаліст з вина експерт проекту Європейської Комісії «Підтримка розвитку системи географічних найменувань в Україні».
«Для чого це потрібно виробникам? Це підняття престижу та певна додана вартість. Друге – це захист від недобросовісної конкуренції. По-третє, це вихід на нові експортні ринки. Згідно з підписаною Україною Угодою про Асоціацію з Євросоюзом, географічні означення реєструватимуться спершу у нас, а потім у базі ЄС, відтак продукти матимуть захист і в Україні, і в Європі. Мова про цивілізовані правила роботи на ринку».
Експерти підтримали розвиток системи географічних зазначень в Україні, та вирішили сприяти збільшенню кількості вин та традиційних продуктів харчування із захищеними географічними зазначеннями у Закарпатській області. Адже вважають це основою еногастрономічного туристично-рекреаційного потенціалу регіону. Звернулися до Національної туристичної організації з пропозицією про співпрацю у просуванні брендів еногастрономічної туристичної дестинації («Смак Закарпаття», «Карпатський смак»). Йдеться і про створення Гастрономічної мережі України (Ukrainian Gastronomy Network).
Олександр Коваль,
Керівник “Турінформ” Закарпаття, Експерт з розвитку регіонального туризму:
«Запровадження географічних зазначень в Україні на часі. Чим раніше ми почнемо думати про це, тим швидше зможемо вийти на новий рівень розвитку економіки країни. Адже почнемо поважати право, інтелектуальну власність, традиції виробників та унікальних виробів. Це стосується багатьох локальних продуктів. Найвідомішими є сир та вино. Це давні продукти, які люди традиційно виготовляють та споживають. За ними вивчають культуру та традиції території.
Якщо продукт має смак, він буде популярним у покупців та стане найкращою промоцією регіону, маємо сьогодні десятки продуктів, які це довели. Щодо вина – воно цінне не лише саме по собі, а й як історична традиція, як те, що має особливі смак і характер. Якщо є локальна назва вина – то вона просуватиме територію.
Важливі маркери: територія походження, виробництва, технології. У назвах продуктів слід використовувати місцеві назви, як-от Селиський сир, Турянський часник, Перечинська мануфактура, торт «Ужгород», мінеральна вода «Деренівська купіль», тощо. Якщо б я був головою Закарпатської ОДА чи Обласної ради, то ініціював би виділення в оренду за 1 гривню приміщення на території окремих районів, де б був простір для виробників локальних продуктів. Продуктів харчування з традиційних, аборигенних сортів. Це хороший не лише піар-хід для гостей, туристів чи інвесторів, але й чудовий майданчик для прямого продажу продукції дрібних виробників та вдячність їм за те, що бережуть пам’ять та традиції.
На прикладі вівчарів з Рахівщини, що виготовляють бриндзю, можна чітко побачити, як їм важко продати свій продукт кінцевому споживачу, а не посередникам. Посередники скуповують будз прямо на полонинах по 100 грн за кг, а потім, виготовляючи бринзу, продають її в ресторанах за ціною у 5-7 разів вищою. Тому що цей сир, на мою думку, має найвищі смакові характеристики.
Я виступаю за те, щоб захищати інтерес виробників, які роблять унікальний продукт на високогір’ї, незважаючи на погодні умови».
Чому так важливі географічні зазначення? Вони використовуються для ідентифікації вин за походженням з території конкретної країни, регіону або місцевості, де якість, репутація чи інша характеристика вина пов’язана з географічним походженням. Це єдиний спосіб гарантувати споживачам, що вино дійсно виробляється в заявленій виноробній зоні і має якість, визначену в специфікації продукту для цієї назви.
Географічні зазначення також приносять користь місцевим громадам і сприяють розвитку сільських територій. Як правило, вина з географічними зазначеннями (як Шампань, Бордо, К’янті, Просекко, Порту, Ріоха, Токай тощо) мають вищу ціну, тому, окрім популяризації місцевих традицій і культури, приносять більші прибутки регіональним виробникам.
Такі проекти можуть допомогти Закарпаттю реалізувати потенціал як краю еногастрономічного туризму, тобто, виду відпочинку, коли гість приділяє основну увагу місцевій кухні і вину.
Експерти вважають: гастрономічний та туристично-рекреаційний потенціал Закарпатської області й в цілому України розкритий далеко не повністю. І готові підтримати, зокрема, найзахіднішу область у розвитку цієї сфери. Стати «локомотивом» цієї справи має всі підстави компанія Шато Чизай, адже не лише продукцію, але і туристичні локації і сервіси компанії експерти визнали такими, що відповідають вимогам проекту за наповненням і якістю.
Алла Плачкова, співвласниця виноробні «Колоніст», експерт проекту Європейської Комісії:
«Підтримка розвитку системи географічних найменувань в Україні» переконана, що закарпатське зокрема і українське загалом вино має добрі перспективи, щоби заявити про себе в світі. У нас фантастична країна, є усі умови для виробництва вина, ми на земній кулі розташовані на паралелях, де виробляють найкращі вина світу, є шикарні гори, є море, є великі ріки, чудові ґрунти… Закарпаття, я певна, абсолютно може вибухнути в світі так, як це зробили Тоскана і Токай. Треба робити все, щоби довести світу: українське виноробство існує і може бути не тільки не гіршим, ніж у старій Європі, а навіть десь і кращим».
«Компанія Шато Чизай – одна з найвідоміших виноробень України, і вона однозначно має всі умови і відповідає всім вимогам, щоби бути серед найголовніших локацій Закарпаття. Враження тільки позитивні, команда великі молодці, виноградники – на найвищому рівні. Плантації Шато Чизай є прикладом для всіх: це здоровий і доглянутий виноградник, а пляшка якісного вина починається саме на винограднику. У компанії гарні якісні вина, від душі бажаю розвитку!».
Крім власне обговорення теми географічних зазначень, на семінарі вирішили створити робочу групу для запуску пілотного проекту «Дороги вина та смаку Закарпаття».
Олена Мотузенко, кандидат географічних наук, доцент, експерт проекту Європейської Комісії:
«Підтримка розвитку системи географічних найменувань в Україні», наголошує:«Зараз багато винних турів спрямовані за кордон, в інші виноробні країни, а не всередину України, до нашого виробника. І якщо ми не створимо національний продукт, як ті ж Дороги, можемо втратити туриста, і це слід робити своєчасно».
Пані Олена переконана, що Закарпаття зобов’язане використати свої можливості:
«Зараз гастрономія – це світовий тренд. 150 мільярдів доларів приносить гастрономічний туризм щорічно. І це стає великим трендом в Україні. Великі міста формують активного гастрономічного туриста, якому цікаві вино і кухня, бо це модно, це на піку популярності. Зараз засновують дуже багато шкіл і курсів, кулінарних, сомельє, а також фестивалів. Наше дослідження показало, що тільки в 2018-му році в Україні провели понад 50 еногастрономічних фестивалів. Усі ці події активно формують запити на тури про вино і кухню. А пропозиція, на жаль, дуже обмежена. Слід створювати цей національний продукт, європейського рівня якості, і належно його позиціонувати. Проект захисту географічних зазначень в Україні запропонував підтримку, це один із його напрямків, і бере на себе фінансування Національного порталу Доріг смаку і вина. Але щоби туди потрапити, треба ці маршрути створити за європейськими стандартами».
Компанія Шато Чизай відгукнулася на актуальний запит і готова об’єднати виноробів Закарпаття з тим, аби спільно розвивати і закарпатське вино, і туристичний потенціал регіону. Так, засновник і власник виноробної компанії Геннадій Гутман повідомив: у процесі створення – Асоціація виноградарів і виноробів Закарпаття, триває реєстрація документів.
Геннадій Гутман: «Компанія взяла на себе організаційну роботу та витрати з реєстрації Асоціації й упевнено рухаємося до результату. Треба розуміти важливу річ: засновники Асоціації не мають жодних привілеїв перед її членами, котрі ввійдуть після реєстрації. Тобто, це цілком рівноправна організація. Адже і мета у нас одна – повернути славу закарпатському винограду, вину і розвивати регіон! Звісно, до участі запрошуватимуться виробники, які мають ліцензію на виготовлення вина, а оскільки це Асоціація не лише виноробів, а й виноградарів – і ті, хто має виноградники. Створення Асоціації – ще один крок до об’єднання виноградарів і виноробів Закарпатської області. Одна з місій – робота щодо запровадження географічних зазначень. І, так, компанія Шато Чизай – ініціатор процесу. Зараз ці кроки обговорюються з представниками проекту Європейської комісії. Не треба вигадувати велосипед, увесь світ давно розробив практику, будемо дотримуватися цих принципів. Так само, як це роблять у тих країнах і регіонах, які успішні у виноградарстві та виноробстві, й у винному туризмі. Це – цивілізований шлях і цивілізовані правила гри, які працюють у світі. Ми повинні використати цей досвід для нашого краю, для його успіху», – розповідає Геннадій Йосипович.
У рамках Асоціації відбуватимуться всі можливі заходи, спрямовані на популяризацію закарпатського виноробства. Звісно, тісний зв’язок із розвитком туризму, адже вино – один з основних «магнітів» для гостей Закарпаття. Про створення мережі «Дороги вина і смаків» зараз ідеться в Україні, й наш регіон – серед «піонерів».
«Відверто, бачення компанії таке: виноградники Шато Чизай, які є окрасою регіону, заслуговують бути яскравим маяком на Дорозі вина і смаків Закарпаття. Кожен, хто побував на наших плантаціях або принаймні проїздив повз них, має уявлення, чому. Ми пишаємося нашими виноградниками і впевнені, що це гордість Закарпаття і всієї України.
Що ж до процесу створення Дороги вина і смаків Закарпаття, то, розуміючи, що компанія має досвід і можливості, ми готові взяти на себе роль як рівноправного партнера поруч з усіма колегами, так і організатора. Без сумніву, це процес відкритий, до якого запрошені усі, хто працює в галузі! І щойно Асоціація буде зареєстрована, усіх колег покличемо на перші збори, щоби запросити до участі та провести широку дискусію – з тим, аби спільно напрацювати «правила гри». Асоціація виноградарів і виноробів Закарпаття покликана стати живим консолідуючим органом в регіоні, у рамках якого можна вирішувати всі питання галузі. Наступними кроками мало б стати обговорення запровадження географічних зазначень, адже, згідно з пропозиціями ЄС, до кінця 2019-го року ми повинні мати результати щодо реєстрації найменувань. Роботи дуже багато й очікуємо, що закарпатські виробники активно увійдуть в процес. Стратегічна мета – дати закарпатському виноробству поштовх до розвитку. Разом вирішуватимемо, як це робити, а ціль зрозуміла: слава закарпатського вина і спільний успіх, успіх усього регіону».
Серед найцікавіших питань – коли з’явиться офіційний бренд «Закарпатське вино». Отже, далі буде.
Й от уже відома дата важливої події. На базі компанії Шато Чизай 21 травня 2019 року відбудеться семінар «Французький досвід у галузі виноробства: організація галузі, запровадження системи географічних зазначень, комерціалізація, вимоги щодо якості вина».
Джерело: Турінформ Закарпаття
{g}