Це не дуже популярно, але багато людей так робить. Коли я завершив університет, хотів бути викладачем, але мені запропонували посаду в офісі. Я погодився, тому що ця робота набагато вище оплачувалася. У мене також є сертифікат з навчання англійської, тож я можу викладати.

Ви вперше в Ужгороді і загалом в Україні? Як потрапили сюди?Райлі Річардс– Так, я вперше в Україні. До цього через різні програми був у Туреччині, африканських країнах. До України прилетів з допомогою One Сollective – глобальної організації, яка докладає зусиль для розвитку суспільства.

Як ви дізналися про One Collective?

 Від друга, який співпрацює з організацією вже 10 років, зокрема був у Руанді, тепер планує укласти ще один контракт в Еквадорі. Саме там я хотів працювати разом із товаришем. Але під час розмови з одним із лідерів організації ми дійшли висновку, що саме в Україні я зможу найкраще використати свої знання. Так я потрапив до Ужгородського університету.

Який основний меседж хотіли донести студентам УжНУ?

– Я вважаю, головна ідея креативного письма – це емоційна правда. Цього й прагнув навчити молодь.

Публікували власні твори? Чи підтримував це університет?– Раніше писав поезії, також були прозові твори. Оприлюднював їх, коли брав участь та вигравав у конкурсах. Також друкувався власним коштом.

Що порадите для покращення рівня англійської?– Зануритися в мову. Якомога більше музики, фільмів, читання в оригіналі, при можливості частіше спілкуватися англійською. Чим більше людина використовує мову, тим краще. За два місяці, які ми працювали зі студентами, уже можна побачити результати.

Ви мали нагоду стати частиною навчального процесу в Україні, в Ужгородському університеті. Які основні відмінності помітили між українським і американським університетським навчанням?– Коли я навчався в університеті США, заняття відбувалися переважно у форматі дискусій між студентами і професором.

Тобто у вас менше практикують проведення саме академічних лекцій?

– Це, звісно, залежить від факультету й спеціальності. У нас було у формі дискусій.

Якими джерелами послуговуються американські студенти при підготовці до занять? Популярно ходити до бібліотек?– О, колись я працював у бібліотеці, і вони мені дуже подобаються. Та в сучасному світі молодь віддає перевагу пошуку необхідних відомостей в Мережі, обміну інформацією з друзями, професорами.

В Україні є тенденція до скорочення стипендій, як у Європі, Америці. Нашим студентам поки важко звикнути…– Узагалі університети США стають дедалі дорожчими. У мене були стипендії, які покривали частину навчання, але водночас доводилося працювати на двох роботах, щоб платити за навчання.

Серед американських студентів поширено працювати під час навчання?

– Fifty–fifty. Це залежить і від сімейного бекґраунду, і від особистого бажання, і від спеціальності.

У вільний час українські студенти ходять у мовні та автошколи, спортзали, відпочивають на вечірках. В американських студентів таке ж дозвілля?– Із мого досвіду: студенти в усьому світі в цьому однакові.

Представники УжНУ долучаються до програм обмінів і можуть полетіти до США. Які місця порадите відвідати?– Тихоокеанську північ США, тому що я звідти ☺. У нас дуже гарна природа. І океани, і гори, красиві ліси, загалом хороша погода. Але все залежить від особистих побажань.

Коли їдемо в якесь нове місто, а в країну – й поготів, маємо певні очікування. Що вас найбільше здивувало в Україні?– Був здивований, коли побачив, що тут дуже-дуже гарно. Не тільки природа, а й міста. Крім Ужгорода, я відвідав Львів і Київ.

Чи мали екскурсію Ужгородом? Що запам’яталося? Куштували традиційні страви?– Ми чи не щодня гуляли містом із іншими носіями мови, які працюють на факультеті іноземної філології. І разом зі студентами також. Запам’ятався Ужгородський замок. Зі страв сподобався боґрач, та й бургери тут не погані.

Які враження від перебування в Ужгороді?

– За цей час почувався тут, як удома. Хоча моє рідне місто більше – приблизно, як Львів.

Хотіли б повернутися до УжНУ?

– Так, є можливість прилетіти за рік. І це той план, який би я хотів утілити в життя.

Райлі, бажаємо щасливого повернення додому й реалізації задуманого. До зустрічі!До слова, зі студентами факультету іноземної філології УжНУ продовжують працювати професорка та молоді викладачі зі США.

«Ми раді приймати іноземних лекторів. Спілкування з носіями мови неабияк покращує навички наших студентів», – додав декан Михайло Рошко.

Ольга Брайлян,
фото Віталія Завадяка.
Особлива подяка перекладачу Ігорю Міненку.