Однією з вимог Євромайдану, як відомо, була люстрація (очищення рядів чиновників від людей із заплямованою репутацією). Для того, щоб цей процес відбувся на всіх рівнях, в обласних центрах почали створювати відповідні комітети. На початку березня заснували такий і на Закарпатті. Перші два тижні його очолював 39-річний ужгородський підприємець Василь Маняк. З ним і розмовляємо.
– Пане Василю, розкажіть про склад люстраційного комітету.– Це 12 активістів з 6 організацій, які брали участь у Євромайдані. Можу перерахувати: я, Володимир Феськов, Валентин Волошин, Сергій Денисенко, Віталій Лазаренко, Михайло Хмара, Назар Білей, Іван Белецький, Михайло Куцкір, Ігор Семененко, Артур Керімов та Володимир Гласнер. Керівник комітету змінюватиметься кожні 10 днів. Першим обрали мене, кілька днів тому перебрав повноваження Віталій Лазаренко. Складом я особисто дуже задоволений: всі – люди розумні й активні, щиро бажають працювати. А роботи в нас справді дуже багато, бо нових призначень чимало, і треба встигнути вивчити всі кандидатури, аби не було потім негативних наслідків.
– Чиновники дотримуються обіцянок погоджувати з громадськістю кандидатури своїх підлеглих?– Нині розділяємо нові призначення на ті, які нам «спускають» з Києва, і місцеві. Київські кандидатури через попереднє народне обговорення не проходять, тому доводиться їх коригувати вже тут (як це було з екс-начальником міліції Турдаєм). А місцеві призначення контролювати легше. Принаймні новий «губернатор» Лунченко поки що показує бажання прислухатися до громади.
– Нині активно обговорюють призначення голів РДА. Які з поданих Лунченком кандидатур були сприйняті негативно?– Бурхливу негативну реакцію громадськості викликали кандидатури у 4-х районах: Виноградівському, Ужгородському, Рахівському та Свалявському. Щодо інших, я так розумію, заперечень і питань менше.
– Які критерії комітет розробив для проходження чиновниками люстрації?– Критерії чіткі: начальник і перший заступник державної установи не можуть працювати на посаді, якщо були на керівних посадах при владі Януковича, тобто у 2010–2014 роках. Також – якщо вони перебували в лавах Партії регіонів, Комуністичній партії, «Молодих регіонах» або «Українському виборі» Медведчука. Далі йдуть критерії щодо тих, хто планує стати керівником: це доброчесність (людина не повинна мати корупційних «хвостів», скандалів – як офіційних, так і в розслідуваннях ЗМІ), підзвітність (рівень життя людини повинен відповідати заробітку) та професійність.
– Нещодавно в Берегові кандидат на посаду РДА зустрівся з громадою, розповів про себе, таким чином пройшовши люстрацію. Вважаєте, що так повинен зробити кожен кандидат у високопосадовці?– Обов’язково. Це потрібно, аби довести, що кандидат бажає працювати на благо людей. Бо очевидно: якщо людина відкрита, не має чого приховувати, не боїться, що люди її в чомусь звинуватять, вона може стати перед громадою, розповісти про себе, свої робочі плани та вислухати побажання й зауваження простих громадян.
– Чи можуть бути винятки?– Так. Не всі ж, хто працював при Януковичі, є злочинцями й корупціонерами. Наша справа – подати висновки, а громада хай далі вирішує. Є багато таких випадків, коли людина працювала при режимі Януковича, але народ готовий далі бачити її на посаді, бо працювала добре.
– Поки що найбільш гучно комітет піддавав люстрації новопризначеного заступника обласного прокурора Івана Кайла. Причому цікаво, що до головного прокурора претензій не було…– Новопризначеного прокурора Олега Сидорчука ми перевіряли. Він раніше працював у Львові, тому поспілкувалися з тамтешніми активістами, журналістами, громадськими діячами. Змушені визнати: жодного поганого відгуку про роботу Сидорчука не почули.
Однак постать його заступника справді викликала величезний резонанс. У мене просто телефон розривався від дзвінків обурених людей! Громада не розуміла, як такі призначення взагалі можливі. Сам Кайло по-доброму йти відмовився, тому те, що сталося на площі Народній (нагадаємо, «Правий сектор» привів заступника прокурора на площу і змусив під тиском громадськості написати заяву на відпустку на час службової перевірки його діяльності. – Ред.), було цілком закономірним.
– Чи вірите, що ця перевірка буде справедливою?– Вірю. Прокурор нам пообіцяв, що матимемо змогу зустрітися з працівниками Генпрокуратури, котрі виконуватимуть цю перевірку. А ми завірили, що будемо пильно стежити за її ходом. Комітет уже готовий надати учасникам перевірки матеріали, які в нас є. Ситуація тут настільки однозначна, що не виконати на цьому етапі вимоги людей буде, по суті службовим злочином.
– Чи будуть так перевіряти й інших працівників прокуратури?– Ми чекаємо звернень людей і щодо інших – не лише в прокуратурі. Чекаємо історій, фактажу, обґрунтованих скарг. Тому, користуючись нагодою, ще раз звертаюся до небайдужих закарпатців з проханням допомогти очистити лави правоохоронних органів. Телефонуйте мені чи іншим членам люстраційного комітету, пишіть на електронну скриньку, звертайтеся через соцмережі тощо. Мій телефон у відкритому доступі – 066-565-04-95.
– Чи багато дзвінків надходить?– Дуже багато! Усю важливу інформацію одразу нотую – будемо розбиратися. Але все своїм порядком, усе поступово. Ми для себе визначили певну програму дій. Найпершу увагу нині надаємо призначенням у правоохоронній сфері: міліції, прокуратурі, СБУ, ДАІ. Це ті структури, які вкрай важливі для збереження спокою в краї. Ось нового начальника СБУ нам призначають, будемо перевіряти.
– До судової системи дійдете?– Так, але тут складніше. Виявилося, що перехід на Конституцію 2004 року все змінив. Раніше суддів призначала і відкликала Вища рада юстиції, тепер же ці повноваження повернула собі Верховна Рада. Ми писали звернення до парламенту, але там, видно, заклопотані чимось важливішим. Поки що вирішили почекати стабілізації в країні, а тоді братися за суддів.
– А як у люстраційному комітеті ставляться до ймовірного повернення мера Ужгорода Віктора Погорелова?– Скажу за себе: я шокований його рішенням оскаржити в суді дії депутатів, котрі проголосували за недовіру до нього. Якщо суд поверне Погорелова на посаду, ми, звісно, вручимо йому свої висновки, але, боюся, він не візьме їх до уваги. То вже буде справа громади: реагувати чи ні.
– А чи буде якась реакція на роботу колишніх високопосадовців – того ж таки екс-«губернатора»? Чи ведете аудит їхньої діяльності?– Аудиту нема, хоча я виступаю за те, що колишніх чиновників не слід просто так вибачити й відпустити. Колеги кажуть: не на часі, нема можливості, держава на межі війни, дефолту. Документи, мовляв, є, вони нікуди не поділися, настане й на це час – будемо вивчати і давати оцінку. Дуже сподіваюся, що не виявиться запізно.
Тетяна Літераті, Старий Замок "Паланок"