у мережі запустили «качку» про угорську автономію в Закарпатті. Як пишуть журналісти видання окремі столичні видання запустили інформацію про засідання угорської громади Закарпаття в Ужгороді, і цитують начебто присутніх на події спікерів. Останні у своїх коментарях це спростовують. І це не єдиний доказ фальшування інформації.
У четвер ввечері, 1 грудня, а саме о 17:29 на сайті Comments Ua (видання «Коментарі») з’явилася новина під заголовком «Венгерская община Закарпатья потребовала от Порошенко подписать договор о создании автономки». У пошуку Google саме це видання є першоджерелом інформації. Однак журналіст Юрій Лівак у своєму дописі у Фейсбук зазначав, що інформацію попередньо була помічена на інтеровському сайті «Подробності» однак надалі була з нього знята.
У тексті новини зокрема йдеться про певне зібрання, яке пройшло у середу, 30 листопада, на якому було ухвалено низку вимог. У тексті згадуються окремі депутати райрад Закарпаття, які зробили окремі заяви щодо прав угорської громади.
Утім, як зауважив у коментарі один із згаданих у статті депутатів Павло Вереш, в цьому зібранні він не тільки не брав участі й нічого не заявляв, а навіть не чув про подібне засідання, хоча є членом КМКС – Товариства угорців Закарпаття, яке є однією з двох офіційних організацій угорської меншини на Закарпатті. Хоча у статті видання Коментарів йдеться, що Павло Вереш сказав наступне на зібранні наступне: «Ми вимагаємо, щоб угорська мова була обов'язковою для викладання в системі освіти, починаючи з 1-го класу».
У матеріалі згадуються ще 2 особи – начебто депутати Виноградівської райради Михайло Світлик та Степан Гал. Останній дійсно фігурує як депутат згаданої райради від КМКС. Mukahevo.net наразі намагається взяти коментар і від нього. Водночас, Михайла Світлина на сайті Виноградівської райради нема. Не знає його і Павло Вереш.
Зайвими доказами на користь того, що дана публікація та вказана в ній інформації є фейком є те, що:
По-перше, жодне закарпатське видання не інформує про дане зібрання, навіть ті, які тісно співпрацюють з угорськими організаціями та громадою угорською нацменшими. Більше того, ніхто з опитаних журналістів та представників угорської нацменшини (2 депутати облради від КМКС, 3 депутати районних рад від КМКС) про дане зібрання навіть не чув.
По-друге, вимоги, які озвучуються в згаданому матеріалі від імені угорської громади, виглядають вкрай дивно, оскільки ніколи до цього не ставилися навіть у публічне обговорення з боку представників угорської спільноти Закарпаття. Більше того, вимоги типу «обов’язковість вивчення угорської мови в школах», «20% квоти представників угорських громад в Закарпатській облраді», «створення Комітету у закордонних справах для представництва інтересів угорців Закарпаття на міжнародній арені» – це відвертий абсурд.
По-третє, вкрай дивно виглядає, що подібний матеріал з’являється у першу чергу на столичному сайті, хоча Коментарі не мають власкору на Закарпатті вже кілька років. Звідки видання з редакцією в столиці отримало інформацію про подію в Ужгороді, про яку ніхто з публічних джерел в Ужгороді власне не чув, мають риторичне.
Зауважимо, що це не перший «фейк», який запускається на тему автономізації Закарпаття.
Саме активізація поширення фейкової інформації в якій спекулюються питання вимог автономії Закарпаття від представників національно-культурних меншин, а так само сплановане проведення невідомими особами, актів вандалізму від імені патріотичних сил регіону може вказувати на те, що комусь дуже кортить внести розбрат між представниками різних національностей, які проживають в області та спровокувати на території Закарпаття міжнаціональний конфлікт.
Перші ластівки не забарились. Лідер патріотичної організації «Карпатська січ» Тарас Деяк на власній сторінці в соціальній мережі попросив роз’яснень з приводу поширеної інформації від представників угорських організацій краю та консульських установ Угорщини.
У цій ситуації вбачається одне, громадянам слід не піддаватись на провокації, які диктуються ззовні та вигідні в першу чергу Росії, яка ймовірно й виношує плани розподілу нашої держави по «балканському сценарію», що також ґрунтувався на штучному міжетнічному та релігійному конфлікті.