Зараз, згідно з позиціями держбюджету, фінансування закладів професійно-технічної освіти лягає на місцеві бюджети, міста обласного підпорядкування. Варто було б послухати керівників цих міст: вони ж мають своє бачення і свої плани, і почути, чи в змозі ці міста виділити ресурс, аби фінансувати ці заклади (до речі, не маючи у своїй комунальній власності ці об’єкти – цього Кабмін не передбачив). Цього зроблено не було. Слова ж про те, що без голосування за бюджет студенти профтехучилищ «їстимуть сіно» (як дозволив собі висловитися голова ОДА) - це не більше, ніж емоції. Адже бюджет ми прийняли наприкінці 2015-го року, нині йшла мова про уточнення, а загалом є змога виділяти закладам потрібні кошти на утримання, стипендії і зарплати – 1/12 від бюджету на ці цілі а місяць.
Загалом же вважаю (і, до слова, ми вже починали цю роботу), що галузь професійно-технічної освіти має бути оновлена й працювати згідно з потребами області, потребами в фахівцях конкретних спеціальностей, до того ж – у конкретних районах. Тим не менше, зараз ставити під загрозу всю галузь – щонайменше недоцільно.

На жаль, наші пропозиції не знайшли підтримку, але ми засвідчили перед закарпатцями свою позицію: такий бюджет, який запропоновано, приймати не можна було.
Що ж до питання про делегування повноважень обласною радою обласній адміністрації, яке не було підтримано депутатським корпусом, скажу коротко: надто багато питань у депутатів до роботи ОДА, щоби голосувати за рішення, яке не було обговорено, й численні зауваження до якого не враховані у документі. Вважаю, що з цього приводу має бути конструктивна розмова. Чекаю на неї. І – на більш обдумано підготовлені проекти рішень для голосувань обласної ради. Адже це – в інтересах закарпатців, незалежно від політичних справ.